Марко 8
Ukrainian: NT
1Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм: 2Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти; 3А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили. 4І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині? 5І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм. 6І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом. 7І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те. 8Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів. 9Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх. 10І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.

11І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його. 12І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака. 13І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.

14І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї. 15І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового. 16І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо. 17І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаете й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше? 18Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте? 19Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять. 20Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм. 21І рече їм: Як же ви не розумієте?

22І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся. 23І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить. 24І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять. 25Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все. 26І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.

27І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде? 28Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків. 29А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос. 30І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.

31І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він. 32І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому. 33Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.

34І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною. 35Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її. 36Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою? 37Або що дасть чоловік у замін душі своєї? 38Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.



Translated by P. Kulish -- Published in 1871.

Bible Hub

Mark 7
Top of Page
Top of Page