1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотів бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити. 2Було ж близько Жидівське сьвято кучок. 3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої виділи діла Твої, що робиш. 4Ніхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові. 5Бо й брати Його не вірували в Него. 6Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова. 7Не може сьвіт ненавидіти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що діла його лихі. 8Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась. 9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.

10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай. 11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він? 12І було багато говірки про Него в народі: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Ні, а зводить народ. 13Та ніхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.

14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав. 15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись? 16Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене. 17Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголи). 18Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.

19Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити? 20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе? 21Відказав Ісус і рече їм: Одно діло зробив я, і всі дивуєтесь. 22Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка. 23Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу? 24Не судіть по виду, а праведний суд судїть.

25Казали тодї деякі з Єрусалимців: Чи не се Той, що шукають убити Його? 26ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справді не взнали князі, що Він справді Христос? 27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же, як прийде, ніхто не знати ме, звідкіля Він. 28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте. 29Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав. 30Шукали тодї, щоб схопити Його, та ніхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його. 31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?

32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його. 33Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене. 34Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти. 35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян? 36Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?

37В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє. 38Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть. 39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.

40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справді пророк, 41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити? 42Чи не глаголе ж писаннє, що з насіння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде? 43Тодї повстало роздїленнє в народі через Него. 44Деякі ж з них хотіли схопити Його; тільки ж ніхто не зняв на Него рук.

45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його? 46Відказали слуги: Ніколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік. 47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено? 48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв? 49А сей народ, що не знає закону, проклятий. 50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них: 51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить? 52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає. 53пійшов кожен до дому свого.