1Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судищ; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш, те ж бо саме робиш, судячи (другого). 2Знаємо ж, що суд Божий по истині на тих, що роблять таке. 3Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого? 4Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуеш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде ? 5По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнів на день гніву і відкриття праведного суду Бога, 6котрий віддасть кожному по ділам його: 7тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне; 8а которі сварливі і противлять ся істині, корять ся ж неправді, (тим) ярость та гнїв. 9Горе й тіснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека; 10слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові. 11Нема бо в Бога вважання на лиця.

12Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине, а скільки в законї згрішило, (стільки Їх) законом суд прийме 13(Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону справдять ся. 14Коли бо погане, не маючи закону, по природі законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон: 15вони показують діло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують); 16в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовісти моєму, через Ісуса Христа.

17Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом, 18і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону; 19і вповаєш на себе, що ти проводир сліпим, сьвітло тим, що в темряві, 20наставник незмислям, учитель малоліткам, мавши образ розуму і істини в законї. 21Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш? 22говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте? 23ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш? 24Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано.

25З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізанне твоє сталось необрізаннєм. 26Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся? 27І осудить необрізаннє по природі, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону. 28Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тілу, обрізаннє, 29а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (29a) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.