1Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій. 2І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій. 3І, вийшовши коло третьої години, побачив внших, що стояли на торгу без дїла, 4і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам, Вони й пійшли. 5Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само. 6Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла? 7Кажуть вони йому: Бо ніхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.

8Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих. 9І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию. 10Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию. 11І взявши вони, нарекали на господаря, 12говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку. 13Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривжду тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною? 14Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі. 15Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий? 16Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.

17І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них: 18Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть; 19і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.

20Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него. 21Він же рече до неї: Чого хочеш ? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оці два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму. 22Озвав ся ж Ісус і рече; Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннем, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо. 23І рече до них: Ви то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хреститиметесь; тільки ж, щоб вам сидіти по правиці в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.

24І почувши десять, ремствували із двох братів. 25Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними. 26Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою; 27і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом, 28як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.

29І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу 30І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів. 31Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів. 32І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам? 33Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились. 34Вмилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.