1Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішенне, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, що,б і тобі не бути спокушеним. 2Один одного тягарі носіть, і так сповняйте закон Христів. 3Коли бо хто думає, що він що єсть, бувши нїчим, сам себе обманює. 4Дїло ж своє нехай випробовує кожен, тоді хвалу в собі мати ме, а не в иншому. 5Кожен бо свій тягар нести ме.

6Нехай же ділить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго. 7Не обманюйте себе: 3 Бога насьміятись не можна, що бо чоловік сїе, те й жати ме. 8Бо хто сїе тілу своєму, од тіла жати ме зотлїннє; а хто сїе духу, од. духа пожне життє вічне. 9Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи. 10Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всім, а найбільш товаришам по вірі,

11Бачите, який великий лист написав я вам своєю рукою. 12Которі хочуть хвалитись по тїлу, ті примушують вас обрізуватись, тільки щоб за хрест Христів гонимим їм не бути. 13Бо і ті, що обрізались, і самі закону не додержують, а хочуть, щоб ви обрізувались, аби в вашому тїлї хвалитись. 14Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь) тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, котрим мені сьвіт розпято, а я сьвітові. 15У Христї бо Ісусї нї обрізанне нічого не важе, нї необрізаннє, а нове створіннє. 16І которі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраїлї Божому.

17На останок, нехай нїхто не завдає менї журби; бо я рани Господа Ісуса на тїлї моїм ношу.

18Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браттє. Амінь.